Написання арабських цифр складався з відрізків прямих ліній, де кількість кутів відповідало величині знака. Мабуть, хтось із арабських математиків колись запропонував ідею - зв'язати числове значення цифри з кількістю кутів у її написанні.
Подивимося на арабські цифри і ми бачимо, що
0 - цифра без єдиного кута в накресленні.
1 - містить один гострий кут.
2 - містить два гострих кута.
3 - містить три гострих кута (правильне, арабське, накреслення цифри виходить під час написання цифри 3 під час заповнення поштового індексу на конверті)
4 - містить 4 прямих кута (саме цим пояснюється наявність «хвостика» внизу цифри, неможливо впливає їхньому впізнаваність й ідентифікації)
5 - містить 5 прямих кутів (призначення нижнього хвостика - той самий, що з цифри 4 - добудова останнього кута)
6 - містить 6 прямих кутів.
7 - містить 7 прямих й гострих кутів (правильне, арабське, написання цифри 7 відрізняється від наведеного малюнку наявністю дефіса, перетинає під прямим кутом вертикальну лінію посередині (пригадаємо, як ми пишемо цифру 7), що дозволяє 4 прямих кута і трьох кута ще верхня ламана лінія)
8 - містить 8 прямих кутів.
9 - містить 9 прямих кутів (саме цим пояснюється настільки мудрий нижній хвостик у дев'ятки, що був добудувати 3 кута, щоб загальна їхня число стало одно 9.
Висновок
Ми довідалися коли як з'явилися арабські числа, як пишуться, що вони з себе становлять самостійну та загальне значення цифр
Комментариев нет:
Отправить комментарий